МОВНИЙ  ЕТИКЕТ УКРАЇНЦІВ

      Українці завжди були привітними, культурними та ввічливими. Здавна наші предки вірили у магічну силу слова, вважали, що добре та привітне слово додає сил та здоров’я. Саме тому звичай вітатися у будь-яку пору доби є особливим і має певні вимоги.

                         Етикетні одиниці, якими виражається вітання:

 ДОБРОГО РАНКУ.   

                        ДОБРИЙ ДЕНЬ.   

                                                  ДОБРИЙ ВЕЧІР.

                                                   Формули прощання: 

   Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові! Будьте здорові! Залишайтесь здорові!

 

                                                    Вислови вибачення: 

Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую тощо.  

   Пам'ятаймо про найважливіше вітання, яке вирізняє нас, українців, з-поміж інших народів. Звісно, мова йде про гасло "СЛАВА УКРАЇНІ !"- "ГЕРОЯМ СЛАВА!"                 Історія його, на думку деяких істориків,  дуже давня і сягає глибокої давнини. Наші пращури орії поклонялися богині перемоги СЛАВІ, і, йдучи у бій, промовляли: "СЛАВА!"                                                                                                                             Перша письмова згадка про гасло є у вірші Тараса Шевченка «До Основ’яненка»: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, слава України!».                                                                                                                                  У тексті гімну України є рядки: "Ще не вмерла України ні слава, ні воля...", які говорять самі за себе.                                                                                                      Вітання «Слава Україні!» мало кілька варіантів...                    У часи УНР (1918-1920 роки) гасло «Слава Україні!» лунало повсюди. У 1920 році воно було офіційно затверджено в армії УНР. Але відповіді на вітання були різними. Так, чорні козаки УНР відповідали на нього «Козакам слава!», сердюки війська Скоропадського – «Гетьману Слава!», холодноярці – «Україні слава!» або «Навіки слава!», вояки степових дивізій – просто «Слава!».                                                      Водночас за кордоном, зокрема на українському віче в Детройті у 1916 році, відповідали на заклик «Хай живе автономія України!» або «Хай живе демократична республіка!». Цікаво, що «Слава Україні!» вже тоді звучало не лише на наших споконвічних теренах, а й усюди, де жили українці.                                                                Сьогодні наше вітання стало візитівкою не лише України та українців, а символом свободи, правди та волі, адже лише Україна та її вільний народ борються з величезною імперією зла росією, захищаючи європейські цінності.                                       Перемога буде за нами!

                  ВІТАЙМОСЯ  ЗА НАШИМ УКРАЇНСЬКИМ ЗВИЧАЄМ!