Сценарій виховного заходу до Дня Героїв

Ведуча 1: Мужність - це безстрашність, розум - це розуміння добра і зла, сила - це здатність до дії, герой - хто поєднує в собі ці три чесноти.

Сьогодні в День Героїв, згадуємо всіх полеглих за нашу Батьківщину та віддаємо їм шану. Українську історію творять Герої.

Ведуча 2:  Герой – одне звичайне слово,

А скільки в ньому гордості і слави!

А скільки мужності, адже не випадково

Герой найперший став на захист у потужні лави.

День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як День Героїв, що покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь.

Ведуча 1 (фонова музика):  Українські герої – це прості жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав дружин великих князів Київської Руси-України, Галицько-Волинського князівства, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Січових Стрільців, Армії Української Народної Республіки, Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії, визвольного руху міжвоєнного часу, це ті, хто активно боролися на українських майданах, без вагань стали до лав української армії та добровольчих формувань від початку російської-української війни з 2014 року і до сьогодні захищають нашу державу та усіх нас.

Ведуча 2 (фонова музика): Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною. Сьогодні наш захід присвячується всім НАШИМ героям, які насправді стоять з нами поруч.  Вони  назавжди живі у пам’яті. 

Пісня «Не твоя війна»  

Учень (тримає фото Симона Петлюри) Симон Петлюра — символ нескореності та боротьби за незалежність України. На думку багатьох істориків, постать Симона Васильовича є досить суперечливою. Але жоден з них не висловлює сумнівів у його патріотизмі, щирій любові до України і прагненні визволити її з російського ярма: не дарма за радянських часів всіх, хто викликав найменшу підозру щодо лояльності до влади, називали петлюрівцями. Його постать не дає спокою і сьогоднішнім кремлівським пропагандистам. Його постать не дає спокою і сьогоднішнім кремлівським пропагандистам. Під час Української революції 1917-1921 років він був Генеральним Секретарем військових справ, очолював Гайдамацький кіш Слобідської України, Директорію Української Народної Республіки. Після того, як російсько-більшовицька орда втопила УНР в крові найкращих її синів і доньок, емігрував до Франції, де очолив Державний Центр УНР в екзилі. Там, далеко від рідної землі, зумів об’єднати українську еміграцію довкола продовження боротьби та заручитися підтримкою західних урядів. Убитий 25 травня 1926 року радянським агентом Самуїлом Шварцбардом у Парижі. Попри масштабну кампанію з дискредитації Симона Петлюри, його ім’я для багатьох українців залишилося символом нескореності та боротьби за незалежність України. Тому він для нас ГЕРОЙ. 

Ще одна особистість Сергій Кульчицький. Військову кар’єру обрав за прикладом свого батька — офіцера. З проголошенням незалежності України перевівся на рідну землю. Він належав до рідкісної категорії офіцерів, які назавжди залишаються в душі солдатами, дбаючи передусім про своїх підлеглих. 2014-го він сформував перший добровольчий підрозділ з активістів Самооборони Євромайдану — батальйон Національної гвардії України. Знайти спільну мову з бійцями, які ще вчора були з ним по різні боки барикад, було непросто, але авторитет генерала був величезним. Від першого дня був разом зі своїми бійцями, жив у наметі, дбав, щоб хлопці були вдягнені, захищені, нагодовані, нерідко сам готував. Нарівні з іншими брав участь у бойових операціях.Разом з ними генерал-майор Кульчицький вирушив у район бойових дій, що розгортався на сході України. Від першого дня був разом зі своїми бійцями, жив у наметі, дбав, щоб хлопці були вдягнені, захищені, нагодовані, нерідко сам готував. Нарівні з іншими брав участь у бойових операціях. Бійці називали його «Батею». 29 травня 2023 року повертаючись із гори Карачун, вертоліт Нацгвардії України, у якому було 12 людей, серед них і генерал-майор Сергій Кульчицький, підбили російські терористи. Весь екіпаж загинув.

Герой України Василь Сліпак — відомий оперний співак, соліст паризької Гранд-опери. Львів’янин, який майже 20 років жив у Франції. Учасник паризького Євромайдану. Як волонтер Українського братства, Сліпак допомагав українським захисникам. За спогадами друзів, у травні 2015 року він виступив із прощальним концертом у Парижі, після чого поїхав в Україну. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку в складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Удруге поїхав на фронт у вересні того ж року, у Водяне, на лінію зіткнення. У жовтні повернувся до Парижа. Перебуваючи на передовій, перекладав французькою мовою сценарій українського фільму «Ми воїни». Співак брав участь у боях, потім їхав на концерти, а згодом знову повертався на фронт. У червні 2016 року Василь Сліпак вкотре поїхав на Донбас, де збирався залишитися на пів року. Проте 29 червня 2016 року куля ворожого снайпера обірвала його життя. У лютому 2017-го йому посмертно присвоєно звання «Герой України». 

На початку грудня 2021 року Дмитро Коцюбайло (позивний Да Вінчі) отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України. Військовий долучився до сил опору російському вторгненню ще у 2014-му, коли йому було 18 років. Коцюбайло є першим добровольцем, який прижиттєво отримав звання героя. Він ніколи не був у лавах ЗСУ, пройшовши найгарячіші точки війни з росіянами у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». «Це відзнака кожного, хто у 2014-му взяв до рук зброю та кому увесь цей час доводилося називати себе волонтерами чи ким завгодно», – сказав Коцюбайло після отримання нагороди.                                                                         Дмитро (Да Вінчі) – онук воїна УПА. 2014 року Коцюбайла було тяжко поранено. Він не дочекався завершення курсу реабілітації та повернувся на війну. У 2016 році 21-річного Дмитра призначили командиром штурмової роти.                                            Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років. Біля нього розірвалася мінометна міна, один з уламків влучив у шию.                                                                                                                                                                       10 березня 2023 року на київському Майдані Незалежності зібралися тисячі військових та цивільних, які прийшли провести в останню путь Дмитра Коцюбайла.

Учениця-Україна

Ти думав що я вмиюся слізьми?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі я – Україна!!!

Я – нація, я – сила, я – народ,

Я – світло, що ніколи не згасає,

Я – правда, без прогнилих нагород,

Я – істинна любов, що не вмирає!!!

За мною стали герої України,

За мною всі вони, і мертві, і живі,

За мною всі від батька й до дитини

Єднаються під шепіт молитви

Вчитель Ми з болем у серці схиляємо наші голови перед вашою втратою, сумуємо разом з вами та обіцяємо, що пам’ять про наших з вами Героїв житиме вічно!

Ведуча 1: Ми пам’ятати мусимо завжди

Героїв нашої незламної країни!

Які життям ризикували у час війни

І зараз роблять це заради України!

Вони герої, честь їм і хвала!

Вони герої йдуть вперед крізь міни.

Вони, щоб дати нам життя,

Ідуть на смерть. Вони Герої України!

Вшануємо пам’ять всіх героїв України хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання) 

Дівчина

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І шоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Ведуча 2:  Ми не маємо жодного права опускати зараз руки, зневірюватись у своїй силі духу, адже Україна вже почала переломну сторінку в історії, всі жадають перемоги. Прислухаймось у цей день до голосу героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас промовляють: «Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт». І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє. 

Сьогодні цей день присвячений кожному з нас. Всі ми - герої України. Хтось боронить свою землю від російських окупантів, які зазіхнули на незалежність України. Хтось допомагає сусідам, працює на благо Батьківщини, засіває поля чи займається волонтерством. Герої і ті, хто захистив майбутнє України, наших дітей, та вивіз їх до інших країн, поки йде війна. Вітаємо всіх нас, браття та сестри, українці та україночки, з Днем героїв! Слава Україні!

 Ведучі (разом) Слава Україні! Слава Героям!