ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КВІЗ ДЛЯ 8-9  КЛАСУ

https://docs.google.com/presentation/d/1ExMEVx0Jo8w26BctWRIS_NN-H8dM5dJk/edit?usp=drive_link&ouid=101539903733212582095&rtpof=true&sd=truehttps://docs.google.com/presentatio

 

КАЗКА ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Жила собі дівчинка. І була вона така гарна, що милувалися нею усі навколо. Одягнена була у чудову вишиванку, червоні чобітки та на голові мала віночок з квіточок. Називалася ця дівчинка Українська мова. Дуже гарно співала вона і розмовляла чудовою українською мовою.

Пісня

І все було добре, та прийшла з сусідньої ворожої країни зла пані Помилка. Ця недобра особа одягнена була у все червоне, її вогняно-червоні губи та злий погляд не віщували нічого доброго.

Помилка. Я найвідоміша у світі пані Помилка.  Без мене було б зовсім нецікаво жити, а насправді просто сумно. Всі такі грамотні, пишуть без помилок, розмовляють правильно. Ну що то за життя. Треба щось влаштувати.  Знаю, що варто зробити . Вкраду я слова у Мови. А що вона варта німа. І всі німі стануть. Буде вона говорити, а нічого не чути. Ото добре я придумала. Зараз начаклую.

Чари-бари, чорні хмари

Прилітайте, усі слова викрадайте

Несіть їх далеко, ховайте надійно

Хай змовкне навіки земля!

(Звучить мелодія вітру, гасне світло, Мова з’являється, щось говорить, а її зовсім не чути)

Прийшли діти (хлопець і дівчинка).

-         Ой, що ж сталося, що ж це буде з нашою красунею Мовою? Марічко ( чи інше ім’я), як допомогти нашій Мові?

-          

-         А що з нею не так? Вона така, як і була. Хіба ні?

-          

-         У нашої Мови вкрали слова

Обрізали голос, позбавили пісні

І дерево - Мова засохло ураз

І листя пропало, і квіти.

(Виносять деревце без листочків і квіток)

(Мова плаче, щось пояснює, але її ніхто не чує)

- Не знаю, але мав би бути якийсь вихід з цієї ситуації.

-Думаю, що нам допоможуть наші вірні друзі-частини мови.

-         Покличемо їх зараз разом! (гукають)

-         Вірні друзі, частини мови, прийдіть, рідній українській мові допоможіть!

Виходить Іменник зі словами на кольорових листочках чи квіточках і кріпить на деревце-Мову

Імена я  називаю,

Добре всі предмети знаю,                                                                                                                                                  Хто? і Що? питання маю,                                                                                                                                                            Хто ж іменника не знає!

Наше деревце-Мова відродиться обов’язково!

 

 Ознаки я  розповідаю,

На питання: Який? Яка? Яке? відповідаю.

З іменником товаришую,

Дуже добре його характеризую.

Звісно, я, Прикметник,  допоможу нашій Мові, і вона знову звучатиме!

 

 Усе - усе вам порахую,

Дітей у класі, кошенят у мами-кішки

Порядок при лічбі з’ясую

Не помилюсь ані трішки.                                                                                                                                                                         Оці гарні словосполучення зі мною, Числівником, допоможуть нашій Мові!

 

Дію виконую й дію творю,

Дії усякій пояснення даю.

Я дієслово, самостійна частина мови,

Дуже важлива й обов’язкова!

Без моїх слів ніколи не оживе наша Мова, тому я з радістю допоможу!

 

 Я і Ти, Він і Вона

Разом дружна Ми сім’я.

Я- Займенник, що  всіх об’єднав,

Усі особи Нам назвав.

А хіба без нас, Займенників, може бути щасливою наша Мова? Тому і я охоче їй допоможу!

 

Я незмінний і розумний

З Дієсловом я дружу

Стрибаю високо, пірнаю глибоко

Про ознаки ознак усім розкажу.

Ви, мабуть, впізнали мене, друзі? Звісно, я Прислівник, і дуже хочу допомогти нашій Українській Мові. Тому теж додам свої слова-листочки на це деревце- мову!

( до деревця підходить Помилка, хоче зірвати квіточку і каже:

 

Недарма я пані ПомИлка

І пОмилкою можу буть

Зірву я квіти і листочки

Про мову всі забудуть тут

 

Іменник проганяє її і каже:

-         Ану, геть, нахабна Помилко, не завдавай шкоди нашій Мові. тДрузі, частини мови, приходьте усі і допоможемо нашій мові

Прийменник

 

Я поведу усіх  ДО школи

і засміюся ПІД вікном.

Сипну зоринками довкола,

розкажу казку ПЕРЕД сном.

Без моїх маленьких слів-прийменників ніколи не заговорить наша красуня МОВА!

 

Сполучник

Я дуже схожий на місточок,

що члени речення єдна,

щоб ти не впав у слів струмочок,

тому що глибоко до дна.

Я Сполучник і дуже люблю нашу Українську мову, тому з радістю доєднаюся.

 

Частка

Про мене, мабуть, ви забули,

а я важлива, хоч мала

Без мене ну ніяк не можна

Бо частка дівчинка зовсім не проста.

Саме так, я Частка, і без мене не можна допомогти нашій Мові. Тому я додаю свою квіточку і свій листочок.

 

Вигук

У мові вигук теж по праву,

як рівня, місце посіда:

овва! добридень! леле! браво!

Тут не назвати всіх - шкода!

 

Дівчинка

Подивіться, яким гарним стало наше деревце-Мова. Якими різнокольоровими барвами заграло.

(виходить Мова)

Дякую, друзі, що не покинули мене у біді. Ви повернули мій скарб-слова, тому я знову можу говорити.

 

РІДНА МОВА

Сію дитині

В серденько ласку.

Сійся-родися

Ніжне «будь ласка»,

Вдячне «спасибі»,

«Вибач» тремтливе, —

Слово у серці —

Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини!» —

Щедро даруй ти

Людям, дитино!

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

В. Гринько

(виходять усі персонажі казки і співають пісню про українську мову біля деревця-Мови).

 

 

 

 

 Сценарій виховного заходу до Дня Героїв

Ведуча 1: Мужність - це безстрашність, розум - це розуміння добра і зла, сила - це здатність до дії, герой - хто поєднує в собі ці три чесноти.

Сьогодні в День Героїв, згадуємо всіх полеглих за нашу Батьківщину та віддаємо їм шану. Українську історію творять Герої.

Ведуча 2:  Герой – одне звичайне слово,

А скільки в ньому гордості і слави!

А скільки мужності, адже не випадково

Герой найперший став на захист у потужні лави.

День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначати 23 травня як День Героїв, що покликаний відродити в українців героїчний дух минулих поколінь.

Ведуча 1 (фонова музика):  Українські герої – це прості жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав дружин великих князів Київської Руси-України, Галицько-Волинського князівства, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Січових Стрільців, Армії Української Народної Республіки, Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії, визвольного руху міжвоєнного часу, це ті, хто активно боролися на українських майданах, без вагань стали до лав української армії та добровольчих формувань від початку російської-української війни з 2014 року і до сьогодні захищають нашу державу та усіх нас.

Ведуча 2 (фонова музика): Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною. Сьогодні наш захід присвячується всім НАШИМ героям, які насправді стоять з нами поруч.  Вони  назавжди живі у пам’яті. 

Пісня «Не твоя війна»  

Учень (тримає фото Симона Петлюри) Симон Петлюра — символ нескореності та боротьби за незалежність України. На думку багатьох істориків, постать Симона Васильовича є досить суперечливою. Але жоден з них не висловлює сумнівів у його патріотизмі, щирій любові до України і прагненні визволити її з російського ярма: не дарма за радянських часів всіх, хто викликав найменшу підозру щодо лояльності до влади, називали петлюрівцями. Його постать не дає спокою і сьогоднішнім кремлівським пропагандистам. Його постать не дає спокою і сьогоднішнім кремлівським пропагандистам. Під час Української революції 1917-1921 років він був Генеральним Секретарем військових справ, очолював Гайдамацький кіш Слобідської України, Директорію Української Народної Республіки. Після того, як російсько-більшовицька орда втопила УНР в крові найкращих її синів і доньок, емігрував до Франції, де очолив Державний Центр УНР в екзилі. Там, далеко від рідної землі, зумів об’єднати українську еміграцію довкола продовження боротьби та заручитися підтримкою західних урядів. Убитий 25 травня 1926 року радянським агентом Самуїлом Шварцбардом у Парижі. Попри масштабну кампанію з дискредитації Симона Петлюри, його ім’я для багатьох українців залишилося символом нескореності та боротьби за незалежність України. Тому він для нас ГЕРОЙ. 

Ще одна особистість Сергій Кульчицький. Військову кар’єру обрав за прикладом свого батька — офіцера. З проголошенням незалежності України перевівся на рідну землю. Він належав до рідкісної категорії офіцерів, які назавжди залишаються в душі солдатами, дбаючи передусім про своїх підлеглих. 2014-го він сформував перший добровольчий підрозділ з активістів Самооборони Євромайдану — батальйон Національної гвардії України. Знайти спільну мову з бійцями, які ще вчора були з ним по різні боки барикад, було непросто, але авторитет генерала був величезним. Від першого дня був разом зі своїми бійцями, жив у наметі, дбав, щоб хлопці були вдягнені, захищені, нагодовані, нерідко сам готував. Нарівні з іншими брав участь у бойових операціях.Разом з ними генерал-майор Кульчицький вирушив у район бойових дій, що розгортався на сході України. Від першого дня був разом зі своїми бійцями, жив у наметі, дбав, щоб хлопці були вдягнені, захищені, нагодовані, нерідко сам готував. Нарівні з іншими брав участь у бойових операціях. Бійці називали його «Батею». 29 травня 2023 року повертаючись із гори Карачун, вертоліт Нацгвардії України, у якому було 12 людей, серед них і генерал-майор Сергій Кульчицький, підбили російські терористи. Весь екіпаж загинув.

Герой України Василь Сліпак — відомий оперний співак, соліст паризької Гранд-опери. Львів’янин, який майже 20 років жив у Франції. Учасник паризького Євромайдану. Як волонтер Українського братства, Сліпак допомагав українським захисникам. За спогадами друзів, у травні 2015 року він виступив із прощальним концертом у Парижі, після чого поїхав в Україну. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку в складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Удруге поїхав на фронт у вересні того ж року, у Водяне, на лінію зіткнення. У жовтні повернувся до Парижа. Перебуваючи на передовій, перекладав французькою мовою сценарій українського фільму «Ми воїни». Співак брав участь у боях, потім їхав на концерти, а згодом знову повертався на фронт. У червні 2016 року Василь Сліпак вкотре поїхав на Донбас, де збирався залишитися на пів року. Проте 29 червня 2016 року куля ворожого снайпера обірвала його життя. У лютому 2017-го йому посмертно присвоєно звання «Герой України». 

На початку грудня 2021 року Дмитро Коцюбайло (позивний Да Вінчі) отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України. Військовий долучився до сил опору російському вторгненню ще у 2014-му, коли йому було 18 років. Коцюбайло є першим добровольцем, який прижиттєво отримав звання героя. Він ніколи не був у лавах ЗСУ, пройшовши найгарячіші точки війни з росіянами у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». «Це відзнака кожного, хто у 2014-му взяв до рук зброю та кому увесь цей час доводилося називати себе волонтерами чи ким завгодно», – сказав Коцюбайло після отримання нагороди.                                                                         Дмитро (Да Вінчі) – онук воїна УПА. 2014 року Коцюбайла було тяжко поранено. Він не дочекався завершення курсу реабілітації та повернувся на війну. У 2016 році 21-річного Дмитра призначили командиром штурмової роти.                                            Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років. Біля нього розірвалася мінометна міна, один з уламків влучив у шию.                                                                                                                                                                       10 березня 2023 року на київському Майдані Незалежності зібралися тисячі військових та цивільних, які прийшли провести в останню путь Дмитра Коцюбайла.

Учениця-Україна

Ти думав що я вмиюся слізьми?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі я – Україна!!!

Я – нація, я – сила, я – народ,

Я – світло, що ніколи не згасає,

Я – правда, без прогнилих нагород,

Я – істинна любов, що не вмирає!!!

За мною стали герої України,

За мною всі вони, і мертві, і живі,

За мною всі від батька й до дитини

Єднаються під шепіт молитви

Вчитель Ми з болем у серці схиляємо наші голови перед вашою втратою, сумуємо разом з вами та обіцяємо, що пам’ять про наших з вами Героїв житиме вічно!

Ведуча 1: Ми пам’ятати мусимо завжди

Героїв нашої незламної країни!

Які життям ризикували у час війни

І зараз роблять це заради України!

Вони герої, честь їм і хвала!

Вони герої йдуть вперед крізь міни.

Вони, щоб дати нам життя,

Ідуть на смерть. Вони Герої України!

Вшануємо пам’ять всіх героїв України хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання) 

Дівчина

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І шоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Ведуча 2:  Ми не маємо жодного права опускати зараз руки, зневірюватись у своїй силі духу, адже Україна вже почала переломну сторінку в історії, всі жадають перемоги. Прислухаймось у цей день до голосу героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас промовляють: «Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт». І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє. 

Сьогодні цей день присвячений кожному з нас. Всі ми - герої України. Хтось боронить свою землю від російських окупантів, які зазіхнули на незалежність України. Хтось допомагає сусідам, працює на благо Батьківщини, засіває поля чи займається волонтерством. Герої і ті, хто захистив майбутнє України, наших дітей, та вивіз їх до інших країн, поки йде війна. Вітаємо всіх нас, браття та сестри, українці та україночки, з Днем героїв! Слава Україні!

 Ведучі (разом) Слава Україні! Слава Героям! 

 

                                    ДО УВАГИ ПЕРШОКУРСНИКІВ !!!

   Шановні першокурсники, вітаємо Вас у нашій ліцейній родині. Попереду нас чекає цікаве і насичене навчання, нові перемоги і досягнення.                        Сьогодні  ми усвідомлюємо, що українська мова – важлива духовна зброя, без якої ворога не перемогти. Тому кожен повинен володіти нею дуже добре. Це є стимулом для роботи над собою у вивченні навчальних дисциплін - української мови та літератури.                                                                                                 Оскільки до початку занять ще є трошки часу, маємо можливість повторити основний навчальний матеріал з цих предметів, прочитати тексти, які будуть вивчатися упродовж року.                                                                                                 З української мови необхідно повторити відомості з морфології (самостійні та службові частини мови), з синтаксису (просте речення та усе, що його стосується: односкладне речення, ускладнене речення, відокремлені члени речення), важливі правила з орфографії:

-Правопис префіксів та суфіксів;

-Спрощення в групах приголосних;

-Чергування приголосних під час творення слів;

-Використання апострофа;

-Використання м’якого знака;

-Написання власних та загальних назв;

-Написання складних слів (разом, окремо, через дефіс);

-Написання частки НЕ з різними частинами мови.

 Учням, які закінчили 9-й клас, необхідно повторити навчальний матеріал про складне речення (види складних речень :складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове), розділові знаки у цих синтаксичних конструкціях.

 

         Література-мистецтво слова та робота над аналізом тексту, тому важливо прочитати твори, які будуть вивчатися упродовж року.

  ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ:

-Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»;

-Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»;

-Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути»:

Юрій Винничук «Місце для дракона»;

Володимир Чемерис «Вітька + Галя».

 

ДЛЯ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКІВ:

-Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка»;

-Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся»;

-Микола Гоголь «Тарас Бульба»;

-Пантелеймон Куліш «Чорна рада»;

-Марко Вовчок «Інститутка» .

ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ:

 

-Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»;

-Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

-Іван Франко «Украдене щастя», «Сойчине крило»;

-Василь Стефаник «Камінний хрест»;

-Леся Українка «Лісова пісня»;

-Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків».

Працюйте, і будь-яке завдання буде Вам до снаги!

 

 

 

 

 

 ВАРТО ЗНАТИ

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ВВАЖАВ, ЩО САМЕ МОВА Є ОСНОВОЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

 

   7 серпня 1819 року народився засновник української історичної прози, творець українського алфавіту, перекладач Біблії українською мовою, автор першого історичного роману «Чорна рада» Пантелеймон Куліш.                                        Написаний цей твір був на основі історичних фактів.  Під Ніжином 27 червня у 1963 році відбулася так звана чорна рада, на якій право голосу мали не лише козаки, а й  чернь (міщани та селяни). Завдяки останній на ній гетьманом обрали Івана Брюховецького, який був популістом, а видавав себе за прихильника простого люду.  Яким Сомко, якого підтримувала козацька старшина,  зазнав поразки і був заарештований та страчений. Обрання Брюховецького призвело до дезорганізації суспільного життя на Гетьманщині.  Від обрання Брюховецького не виграли ні козаки, ні простолюд. Щоб утримати владу, гетьман пішов на значні поступки Москві, зробивши помітні кроки в обмеженні прав Української гетьманської держави. Козацькі літописці негативно оцінювали діяльність Брюховецького. А історики трактують його гетьманство як одну з найтрагічніших сторінок Руїни.        Куліш зробив чимало для того, аби українська мова отримала «права громадянства», щоб нею друкувалися різні твори – як для простолюду, так і для вчених людей. З цією метою він укладає українську абетку, збирає фольклорні твори й публікує їх, видає перший український часопис «Основа», стає автором різноманітних творів – художніх, публіцистичних, наукових тощо. Зрештою, перекладає Біблію й твори класиків світової літератури українською мовою. Просто дивує, скільки зробила ця людини.

Цей український діяч наголошував на важливості українського слова і  писав : «… мужицька мова, ставши літературною, розколе імперію на самій серцевині».     

                Єдиний в тебе скарб – прапращурівське слово,

                Заклав його Боян від кражи й чужоядства:

                Одно воно життя твого міцна основа,

                Певніша над усі потуги і багатства.

 

🙏 150 днів війни: емоційне відео

                              ЧИТАЙТЕ! ДУМАЙТЕ! АНАЛІЗУЙТЕ!

                (поради від Франсуази Буше і не лише від неї)

-Від читання книжок людина росте. Навіть цілком доросла. Доведено, що люди, яким навіть 100 років і які все ще читають, безупинно ростуть.

 - Від читання книжок не набирають вагу, тому краще «ковтати» книжки, а не тістечка чи канапки.

 - Можна уявляти себе книжковими героями, перенестися у будь-який час й тікати від реальності, щоб пережити неймовірні пригоди. Читання розвиває уяву. 

- Завдяки книжкам можна відчути та пережити різні почуття та емоції: радість, печаль, гнів, співчуття, сум, захоплення, страх, розчарування… Інколи це така суміш усіх емоцій, що й словами не передати.

 - Читати книгу можна за будь-якої погоди і абсолютно скрізь.

- Вам завжди буде чим зайнятися. Книги можна читати, наприклад, в громадському транспорті, в подорожах.

- Деякі книжки можуть зігріти , коли на душі холодно, незатишно або сумно. 

-Завдяки книжкам можна стати цікавим співрозмовником, «душею» товариства. 

 - Деякі книжки проливають світло на запитання, які ставить собі кожен, допомагають зрозуміти сенс життя, робити висновки і рухатися далі.

 -Читання дарує поживу для мозку, вчить думати й допомагає здійснювати мрії.

 - Що більше читає людина, то менше робить помилок на письмі.

 -Людина, яка систематично читає, вміє критично мислити та аналізувати, робити висновки.

Р.S Читання художніх текстів точно допоможе успішно написати власне висловлювання на ЗНО (адже вдалий приклад з літератури принесе додаткові бали)!

 

                                            МОВНИЙ  ЕТИКЕТ УКРАЇНЦІВ

      Українці завжди були привітними, культурними та ввічливими. Здавна наші предки вірили у магічну силу слова, вважали, що добре та привітне слово додає сил та здоров’я. Саме тому звичай вітатися у будь-яку пору доби є особливим і має певні вимоги.

                         Етикетні одиниці, якими виражається вітання:

 ДОБРОГО РАНКУ.   

                        ДОБРИЙ ДЕНЬ.   

                                                  ДОБРИЙ ВЕЧІР.

                                                   Формули прощання: 

   Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові! Будьте здорові! Залишайтесь здорові!

 

                                                    Вислови вибачення: 

Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую тощо.  

   Пам'ятаймо про найважливіше вітання, яке вирізняє нас, українців, з-поміж інших народів. Звісно, мова йде про гасло "СЛАВА УКРАЇНІ !"- "ГЕРОЯМ СЛАВА!"                 Історія його, на думку деяких істориків,  дуже давня і сягає глибокої давнини. Наші пращури орії поклонялися богині перемоги СЛАВІ, і, йдучи у бій, промовляли: "СЛАВА!"                                                                                                                             Перша письмова згадка про гасло є у вірші Тараса Шевченка «До Основ’яненка»: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, слава України!».                                                                                                                                  У тексті гімну України є рядки: "Ще не вмерла України ні слава, ні воля...", які говорять самі за себе.                                                                                                      Вітання «Слава Україні!» мало кілька варіантів...                    У часи УНР (1918-1920 роки) гасло «Слава Україні!» лунало повсюди. У 1920 році воно було офіційно затверджено в армії УНР. Але відповіді на вітання були різними. Так, чорні козаки УНР відповідали на нього «Козакам слава!», сердюки війська Скоропадського – «Гетьману Слава!», холодноярці – «Україні слава!» або «Навіки слава!», вояки степових дивізій – просто «Слава!».                                                      Водночас за кордоном, зокрема на українському віче в Детройті у 1916 році, відповідали на заклик «Хай живе автономія України!» або «Хай живе демократична республіка!». Цікаво, що «Слава Україні!» вже тоді звучало не лише на наших споконвічних теренах, а й усюди, де жили українці.                                                                Сьогодні наше вітання стало візитівкою не лише України та українців, а символом свободи, правди та волі, адже лише Україна та її вільний народ борються з величезною імперією зла росією, захищаючи європейські цінності.                                       Перемога буде за нами!

                  ВІТАЙМОСЯ  ЗА НАШИМ УКРАЇНСЬКИМ ЗВИЧАЄМ!